«Письменниця українського модернізму»

 60 років від дня народження Оксани Стефанівни Забужко (1960), української письменниці, поетеси, есеїстки, перекладачки, культуролога, громадської діячки

 

                                                                                                  Довідка

Поетичний шлях розпочала ще на початку 1970-х років. Першим збіркам поезій авторки притаманний високий рівень емоційності та майже безпрецедентна для української поезії відвертість висловлювання почуттів, прагнення осмислити трагічність буття української людини ХХ сторіччя, яскрава метафоричність [189, с. 33].

З прозою Оксана виступила уперше на сторінках журналів «Україна», «Прапор», «Сучасність», «Кур'єр Кривбасу» та ін. Найбільший успіх до Оксани Забужко прийшов у 1996 році завдяки роману «Польові дослідження з українського сексу», який викликав бурхливі та суперечливі реакції критиків і читачів. Письмо Забужко - стилістично новаторське і інтелектуально провокативне - пробудило нерозуміння з боку деяких вітчизняних критиків, незнайомих із здобутками світової критичної думки і фемінізму зокрема. У той же час читачі сприйняли роман дуже добре, він став першим бестселером незалежної України.

 

На початку 1990-х років разом з В. Агеєвою, Т. Гундоровою, С. Павличко Оксана Забужко стала однією з головних представниць народжуваного феміністичного дискурсу української гуманітарної науки. Так, у вище згадуваному романі «Польові дослідження з українського сексу», повістях «Інопланетянка», «Дівчатка», «Я, Мілена», «Сестро, сестро» та інших подала зразки гострого аналізу психології людини посттоталітарної доби в стилі постмодерністської прози і феміністичної критики.

Характерною особливістю прози Забужко стають суб’єктивність оповіді, внутрішні монологи та діалоги, цитати й алюзії, органічно вплетені в авторську мову. Можна говорити про те, що в творчості Забужко формується особлива іпостась тіла-мови.

Оксана Забужко успішно перекладає з англійської та французької мов. Так, зі старофранцузької мови переклала вибрані катрени Нострадамуса, з англійської – вірші С. Плятт та роман П. Сміта «Місто Ангелів», з російської – твір білоруської письменниці С. Алексієвич «Чорнобиль. Хроніка майбутнього». Вона також є одним із редакторів-упорядників англомовної антології «From Three Worlds: New Writing from Ukraine» (1996) та автором книги вибраних віршів та есеїв «A Kingdom of Fallen Statues», що вийшла у Торонто (Канада) у тому ж році.

Твори письменниці перекладені понад 20 мовами, окремими книжками вони виходили в Австрії, Болгарії, Італії, Ірані, Нідерландах, Німеччині, Польщі, Росії, Румунії, Сербії, США, Угорщині, Франції, Хорватії, Чехії, Швеції тощо.

Творчість письменниці відзначена багатьма нагородами та преміями, серед яких: «Мистецькі вершки-1996», Фонду ім. Гелен Щербань-Лапіка (1996), Global Commitment Foundation (Фонду Всесвітнього Зобов'язання) (1997) - за вірші з книжки «A Kingdom Of Fallen Statues», Фундації Ковалевих (1997) - за повісті «Інопланетянка» та «Я, Мілена», Департаменту культури м. Ґрац (2002), Перша премія з літератури Союзу Українок Америки та премія фундації Омеляна і Тетяни Антоновичів, Гран-прі Всеукраїнського рейтингу «Книжка року-2008» (всі нагороди 2008) – за книгу «Notre Dame d'Ukraine», Літературна премія Центральної та Східної Європи «Анґелус» (Польща) (2013) - за «Музей покинутих секретів». Крім цього, роман «Музей покинутих секретів» посів 1 місце у Всеукраїнському рейтингу «Книжка року-2010» в номінації «Красне письменство». Письменниця стала трикратним лауреатом премії журналу «Корреспондент» у номінації «Краща українська книга року» - за «Let My People Go» (2005), «Notre Dame d'Ukraine» (2008) та «Музей покинутих секретів» (2010). 2012 року отримала відзнаку «Золотий письменник України».

У 2009 році Оксана Забужко була нагороджена Орденом Княгині Ольги III ступеня за вагомий особистий внесок у справу консолідації українського суспільства, розбудову демократичної, соціальної і правової держави та з нагоди Дня Соборності України. У 2015 - стала лауреатом Всеукраїнської премії «Жінка ІІІ тисячоліття» в номінації «Рейтинг», а у 2018 – отримала Відзнаку Блаженного Священномученика Омеляна Ковча.

У 2019 році плідна праця Оксани Забужко була відзначена Шевченківською премією за збірку публіцистики та есеїстики «І знов я влізаю в танк…».