середа, 24 червня 2020 р.

День Конституції України

 

      Святкування Дня Конституції України цього рокунайбільш актуально, це вже не просто данина традиції, а можливість проявити силу патріотизму, згадати зусилля і втрати, з якими наші предки відстоювали права на свою свободу, а сьогодні наші брати знову захищають суверенітет і цілісність нашої країни.
У бібліотеці с Лище розгорнуто книжкову виставку «Основа життя - Конституція». На виставці представлена література та інформаційні матеріали, які знайомлять користувачів з  історією конституційного творення в Україні. Інформаційні матеріали розповідають про коріння Української Конституції. У квітні 1710 року при обранні гетьманом України Пилипа Орлика була складена перша не тільки українська, але й європейська конституція в сучасному розумінні - вона заклала основи республіканського правління в Україні.
 Сучасна Конституція України має особливий правовий статусвищу юридичну силу, особливий порядок прийняття та високий рівень захисту з боку держави. Остання, нині діюча  Конституція була прийнята Верховною Радою України 28 червня 1996 року, як завершення довгого і важкого конституційного шляху, що почався Декларацією про державний суверенітет України (16 липня 1990 р.). День Конституції Україниєдине державне свято, що встановлено власне КонституцієюСтаттею 161: «День прийняття Конституції України є державним святомДнем Конституції України».
Шановні користувачі!   Конституція несе в собі головну надзвичайно цінну і гуманну ідею:  держава функціонує для людини. Досвід усіх років незалежності України засвідчивОсновний закон має відповідати сучасним потребам розвитку нашої держави. Знання та дотримання Основного закону держави є основною ознакою її гідності, а гідність держави залежить від гідності особистостей, які її утворюють.


Хай мир і взаєморозуміння сприяють подальшій розбудові нашої державності, становленню достатку в кожній сімї.



Бібліотека радить почитати...

Ірен Роздобудько Ірен Роздобудько - ураїнська письменниця, відома як автор захоплюючих і чуттєвих жіночих романів. Сама письменниця може похвалитися досить бурхливою ​​біографією: працювала журналістом, диктором на радіо, телеграфісткою і навіть деякий час виступала в цирку. Всі книги Ірен Роздобудько - це жіночі романи в хорошому сенсі цього слова.


         Ірен Роздобудько — «Подвійна гра в чотири руки»

Київ початку ХХ століття... Для невгамовної генеральської дочки Мусі Гурчик немає нічого більш захопливого, ніж розслідування нової таємничої справи! Викрадені важливі документи — креслення нової моделі військового літака. Інженер-розробник поплатився за них життям... Факти й детективна інтуїція підказують юній вивідачці, що злодія треба шукати на палубі розкішного пароплава «Цариця Дніпра». Небезпечно? Аякже!


вівторок, 23 червня 2020 р.

23 червня 1941 року – розпочалася найбільша в історії Другої світової війни танкова битва Дубно – Луцьк – Броди


Упродовж 23-29 червня 1941 р. на ділянці Броди – Луцьк – Дубно відбувалася наймасштабніша за всю Другу світову війну танкова битва між Першою танковою групою групи армій «Південь» вермахту і радянськими механізованими корпусами Південно-Західного фронту. З радянського боку у ній брали участь 3 356 танків (5 механізованих корпусів), а з німецького – 728 танків  та САУ (чотири дивізії).
На початку війни 22 червня 1941 р. німці мали 6 852 броньовані машини, включаючи танки серії PzI (що доцільніше вважати танкетками) та французькі і чеські трофейні танки. На цей час у РСЧА налічувалося 25 886 танків, включаючи 1 225 танків Т-34 і 636 танків КВ-1 і КВ-2, тобто 1 861 танк, броню якого не могли пробити німецькі танки і протитанкова артилерія.  Напередодні війни з СРСР німці взагалі не підозрювали про танковий потенціал СРСР, а про існування танків Т-34 і КВ довідалися безпосередньо на полі бою.
Солдати ідуть по вулиці Сталіна (Лесі Українки). Праворуч - будинок теперішнього Медичного коледжу
Наприкінці дня 22 червня, не маючи достовірної інформації про перебіг воєнних дій, радянське головне командування прийняло рішення про контрнаступ: відповідно до директиви № 3 механізовані корпуси Південно-Західного фронту мали контратакувати угрупування противника на кордоні Володимир-Волинський – Кристинопіль у напрямку на Люблін, оточити і знищити його, і до 26 червня оволодіти Любліном. Координувати дії фронту особисто прибув начальник генштабу Георгій Жуков.
Проте радянські танкові з’єднання вступили в бій розрізнено, і їхні контратаки були неуспішними. 25 червня 1941 р. німецькі танкові дивізії здобули Луцьк. Штаб Південно-Західного фронту вирішив атакувати 11-у німецьку танкову дивізію силами  чотирьох танкових дивізій. Наступ розпочався 26 червня 1941 р., але швидко зупинився.  Дії механізованих корпусів не координувалися, розвідка також не велася, не всі частини встигли вийти на вихідні позиції. Мотопіхоти було мало, артпідготовка була умовною. Через відсутність зв'язку, розвідки, чіткої взаємодії між сусідами, піхотою та авіацією, постійні зміни наказів, танкова битва в трикутнику Луцьк – Броди – Дубно  стала кладовищем радянських танкових частин.
27 червня 1941 р. наступ 9-го і 19-го мехкорпусів призупинився. Їх авангардні частини були майже знищені і відрізані на відстані до 10 км від решти сил, змушених відступити. 29 червня радянське командування наказало механізованим корпусам відходити. Наступного дня розпочався загальний відступ, який більше нагадував утечу. До 1 липня 1941 р. мехкорпуси Південно-Західного фронту були практично знищені. 22-й корпус зберіг бл. 10 % танків, 8-й та 15-й – до 15 %, 9-й та 19-й – бл. 30 %.
Незважаючи на величезну кількісну та якісну перевагу, радянські танкові з’єднання зазнали поразки та величезних втрат. Загалом з радянського боку було знищено понад 2 500 танків. Значними були також небойові втрати техніки. Німецькі втрати були значно меншими – 260 бойових машин. Більшість цих танків та САУ після ремонту знову перебувала в бойовій готовності.
Вирішальними чинниками в танкових боях, що відбувалися в прикордонних битвах у перші тижні війни, стали не кількість та якість танків, а вміння оперативно керувати підрозділами, координувати їхню взаємодію з іншими родами військ, організовувати зв'язок та постачання. Саме ці причини звели нанівець переваги радянської техніки та призвели до величезних людських втрат.
Жодної зі своїх цілей радянські сили у цій битві не досягнули. Незважаючи на кількісну перевагу, вони повернулися до лінії давнього радянсько-польського кордону. Вже через декілька днів німецькі війська прорвали нашвидкуруч організовану лінію оборони та 10 липня вступили до Житомира.
Бездумна розтрата значних сил у необґрунтованих контрударах призвела не тільки до провалу плану відсічі гітлерівцям біля кордону та поразки у прикордонній битві. Вона стала основною причиною поразки військ Південно-Західного та Південного фронтів на Правобережжі. Водночас унаслідок контрударів наступ Першої танкової групи був затриманий на тиждень,  а плани німецького командування прорватися до Києва та оточити 6-у, 12-у та 26-у армії Південно-Західного фронту на Львівському виступі були зірвані.
                                                                                                 За  матеріалами (ВолиньPost)



Війна і Луцьк. ФОТО. ВІДЕО


22 червня – День Скорботи і вшанування пам'яті жертв війни в Україні

22 червня — День скорботи і вшанування пам'яті жертв Другої світової війни. Це день початку війни, яка забрала життя кожного п’ятого українця.
22 червня 1941 року незважаючи на таємну угоду про ненапад (пакт Молотова-Ріббентропа 1939 року) і тісне військово-економічне співробітництво між Німеччиною та СРСР, нацистська Німеччина атакувала радянські частини по всій лінії кордону від Балтійського до Чорного моря.
Почалася німецько-радянська війна 1941-1945 років, як складова, але основна частина Другої світової війни.
Слід зазначити, що Україна не тільки серед колишніх радянських республік, а й з усіх країн світу зазнала найбільших втрат за роки тієї війни. У Другій світовій війні українці понесли людські втрати більші, ніж Велика Британія, Канада, США і Франція разом узяті. За різними оцінками, в нашій країні загинуло від 8 до 10 мільйонів людей, з них цивільного населення близько 5 млн, 2,2 мільйона було вивезено на примусові роботи до нацистської Німеччини, 10 мільйонів втратило притулок. На цілковиті руїни перетворилося понад 700 міст та селищ міського типу, майже 30 тисяч сіл.

Бібліотека радить почитати...

                                Світлана Талан    "Купеля"
Софійка відчувала біду, тому благала коханого Сашка не їхати в чергове відрядження. Із лагідною посмішкою він сказав, що повернеться за кілька тижнів, однак цього не сталося… Дівчина у відчаї! Від рідних хлопця вона дізнається, що спіткалося лихо і її Сашко потрапив до лікарні. Однак, побачивши його, Софійка розуміє: усе набагато страшніше… До видання також увійшли оповідання з циклу «Грані сьогодення»: «Особисте», «Мій Тарас», «Він, вона і вино», «Запізніле зізнання», «Новий міст», «Співбесідник за викликом», «Однокласник», «І щоб ніхто й ніколи…».
Гарного вам читання!


четвер, 11 червня 2020 р.

Геніальній поетесі Ліні Костенко – 90 років. Цікаві факти з життя та цитати

        Ткаченко нагадав, що Ліна Костенко писала про Золотоніщину ...


Новини - Солом'янська районна в місті Києві державна адміністрація Ліна Костенко (Нар. 1930р.) поет-шістдесятник «цитадель духу» української літератури  Народилася 19 березня 1930р. в м. Ржищеві під Києвом в учительській родині. Батька переслідували КДБ та перед війною кинули в табір. У 1936р. родина перебралася до Києва. Ще школяркою почала відвідувати літературну студію при журналі «Дніпро». У 1946р. були опубліковані її перші вірші. Провчившись деякий час у Київському педагогічному інституті, у 1952р. стає студенткою Московського літературного інституту. Незабаром виходять перші збірки. Стала однією з найактивніших учасниць шістедяситників. Збірку «Зоряний інтеграл» заборонили цензурою. Однак письменницю не арештували. Вона продовжувала писати і згодом, у 1977р, знову друкувалися твори. Отримала Державну премію України ім. Шевченка, премію фундації Антоновичів, премія Франчески Петрарки та медаль Святого Володимира. Стала лауреатом Міжнародної літературно-мистецької премії ім. Теліги, професором Києво-Могилянська академії. 
У 90-х роках перестала брати участь у громадському житті, відмовилася від звання Героя України. Лише в період «помаранчевої революції» у 2004р. на деякий час повернулась до громадського життя. Творчість: -         збірка «Проміння землі» (1957р.) -         збірка «Вітрила» (1958р.) -         збірка «Мандрівка серця» (1961р.) -         збірка «Зоряний інтеграл» -         збірка «Княжа гора» -         збірка «Над вічними берегами вічної ріки» (1977р.) -         роман «Маруся Чурай» -         збірка «Неповторність» (1980р.) -         збірка «Сад нетанучих скульптур» (1987р.) -         збірка «Вибране» (1989р.) -         роман «Записка українського самашедшого» (2011р.)







        Ліна Костенко… Її цитати завжди влучні та актуальні. Вони проймають до мурашок, змушують думати, відчувати, розуміти. Надихайтеся висловами геніальної українки, які точно не залишать вас байдужими!



           Єдиний, хто не втомлюється, – час. А ми – живі, нам треба поспішати. Ліна Костенко


      Моя любов чолом сягала неба,
а Гриць ходив ногами по землі (з роману у віршах Ліни КОСТЕНКО “Маруся Чурай”).



          Фото - Ліна Костенко (комплект із 3 книг)ПОЕТЕСА ЕПОХИ: до 90-річчя Ліни Костенко

Етнорозвідка «Великий день – Великдень»

      Жодне свято не приносить стільки радості та душевної теплоти як Великдень - найвеличніше свято року, тому з ним пов’язана низка напроч...