Помилуй його, куле, обмини...
Невже тобі так хочеться убити?
Він молодий, не має ще жони,
Лищ Батьківщину вміє він любити
Та батька, матір...Батько на війні -
Обом повоювати довелося...
Ти пролети, свинцева, по стерні,
Зітни при стежці сонях чи колосся.
Ну зачекай...Помилуй...Він іще
Зустріне у житті свою кохану.
Не обминеш, то розсічи плече,
Він у шпиталі вигоїть ту рану...
А куля пролетіла навпрошки,
Не слухала вмовлянь моїх, проклята,
І в саме серце влучила таки
Ще юного, безвусого солдата.
Багато синів, наших земляків, пішли виконувати свій обов'язок перед Батьківщиною. Вони з гідністю несли і несуть бойову службу в лавах Збройних Сил України. Серед них був і випускник Лищенської ЗОШ Сивий Олександр, який віддав своє життя за кожного з нас.
8 травня в школі с. Лище відбулося відкриття меморіальної дошки почесному громадянину Луцького району (посмертно) Олександру Сивому.
Віддати шану герою приїхали його побратими, які пліч- о -пліч воювали з ним, родичі загиблого, однокласники. Всі його знали як хорошого учня, доброго хлопця, а бойові товариші - як мужнього воїна.
Начальник обласного УМВС в Україні Шпига П.П. вручив дружині Олександра орден "За відвагу", яким героя нагородили посмертно.
Право відкрити меморіальну дошку надали дружині Юлії Романівні.
Всі присутні хвилиною мовчання вшанували пам'ять загиблих в зоні АТО, зокрема випускника школи Сивого Олександра, героїв Небесної Сотні і всіх українців, які віддали своє життя за самостійність і незалежність України.
Невже тобі так хочеться убити?
Він молодий, не має ще жони,
Лищ Батьківщину вміє він любити
Та батька, матір...Батько на війні -
Обом повоювати довелося...
Ти пролети, свинцева, по стерні,
Зітни при стежці сонях чи колосся.
Ну зачекай...Помилуй...Він іще
Зустріне у житті свою кохану.
Не обминеш, то розсічи плече,
Він у шпиталі вигоїть ту рану...
А куля пролетіла навпрошки,
Не слухала вмовлянь моїх, проклята,
І в саме серце влучила таки
Ще юного, безвусого солдата.
Багато синів, наших земляків, пішли виконувати свій обов'язок перед Батьківщиною. Вони з гідністю несли і несуть бойову службу в лавах Збройних Сил України. Серед них був і випускник Лищенської ЗОШ Сивий Олександр, який віддав своє життя за кожного з нас.
8 травня в школі с. Лище відбулося відкриття меморіальної дошки почесному громадянину Луцького району (посмертно) Олександру Сивому.
Віддати шану герою приїхали його побратими, які пліч- о -пліч воювали з ним, родичі загиблого, однокласники. Всі його знали як хорошого учня, доброго хлопця, а бойові товариші - як мужнього воїна.
Зі сльозами на очах та тремтячим голосом ніжні, хороші слова про Сашка розказала тітка Формазюк Марія. На жаль, тато з мамою не змогли приїхати із-за кордону.
Про шкільні роки розповіла перша вчителька Корецька Галина Тарасівна.
Зі словами вдячності родині виступив сільський голова Шкорупський Віталій Васильович.
Начальник обласного УМВС в Україні Шпига П.П. вручив дружині Олександра орден "За відвагу", яким героя нагородили посмертно.
Право відкрити меморіальну дошку надали дружині Юлії Романівні.
Всі присутні хвилиною мовчання вшанували пам'ять загиблих в зоні АТО, зокрема випускника школи Сивого Олександра, героїв Небесної Сотні і всіх українців, які віддали своє життя за самостійність і незалежність України.
Вічна пам'ять загиблим героям!
Немає коментарів:
Дописати коментар