Упродовж 23-29 червня 1941 р. на ділянці Броди – Луцьк – Дубно відбувалася наймасштабніша за всю Другу світову війну танкова битва між Першою танковою групою групи армій «Південь» вермахту і радянськими механізованими корпусами Південно-Західного фронту. З радянського боку у ній брали участь 3 356 танків (5 механізованих корпусів), а з німецького – 728 танків та САУ (чотири дивізії).
На початку війни 22 червня 1941 р. німці мали 6 852 броньовані машини, включаючи танки серії PzI (що доцільніше вважати танкетками) та французькі і чеські трофейні танки. На цей час у РСЧА налічувалося 25 886 танків, включаючи 1 225 танків Т-34 і 636 танків КВ-1 і КВ-2, тобто 1 861 танк, броню якого не могли пробити німецькі танки і протитанкова артилерія. Напередодні війни з СРСР німці взагалі не підозрювали про танковий потенціал СРСР, а про існування танків Т-34 і КВ довідалися безпосередньо на полі бою.
Наприкінці дня 22 червня, не маючи достовірної інформації про перебіг воєнних дій, радянське головне командування прийняло рішення про контрнаступ: відповідно до директиви № 3 механізовані корпуси Південно-Західного фронту мали контратакувати угрупування противника на кордоні Володимир-Волинський – Кристинопіль у напрямку на Люблін, оточити і знищити його, і до 26 червня оволодіти Любліном. Координувати дії фронту особисто прибув начальник генштабу Георгій Жуков.
Проте радянські танкові з’єднання вступили в бій розрізнено, і їхні контратаки були неуспішними. 25 червня 1941 р. німецькі танкові дивізії здобули Луцьк. Штаб Південно-Західного фронту вирішив атакувати 11-у німецьку танкову дивізію силами чотирьох танкових дивізій. Наступ розпочався 26 червня 1941 р., але швидко зупинився. Дії механізованих корпусів не координувалися, розвідка також не велася, не всі частини встигли вийти на вихідні позиції. Мотопіхоти було мало, артпідготовка була умовною. Через відсутність зв'язку, розвідки, чіткої взаємодії між сусідами, піхотою та авіацією, постійні зміни наказів, танкова битва в трикутнику Луцьк – Броди – Дубно стала кладовищем радянських танкових частин.
27 червня 1941 р. наступ 9-го і 19-го мехкорпусів призупинився. Їх авангардні частини були майже знищені і відрізані на відстані до 10 км від решти сил, змушених відступити. 29 червня радянське командування наказало механізованим корпусам відходити. Наступного дня розпочався загальний відступ, який більше нагадував утечу. До 1 липня 1941 р. мехкорпуси Південно-Західного фронту були практично знищені. 22-й корпус зберіг бл. 10 % танків, 8-й та 15-й – до 15 %, 9-й та 19-й – бл. 30 %.
Незважаючи на величезну кількісну та якісну перевагу, радянські танкові з’єднання зазнали поразки та величезних втрат. Загалом з радянського боку було знищено понад 2 500 танків. Значними були також небойові втрати техніки. Німецькі втрати були значно меншими – 260 бойових машин. Більшість цих танків та САУ після ремонту знову перебувала в бойовій готовності.
Вирішальними чинниками в танкових боях, що відбувалися в прикордонних битвах у перші тижні війни, стали не кількість та якість танків, а вміння оперативно керувати підрозділами, координувати їхню взаємодію з іншими родами військ, організовувати зв'язок та постачання. Саме ці причини звели нанівець переваги радянської техніки та призвели до величезних людських втрат.
Жодної зі своїх цілей радянські сили у цій битві не досягнули. Незважаючи на кількісну перевагу, вони повернулися до лінії давнього радянсько-польського кордону. Вже через декілька днів німецькі війська прорвали нашвидкуруч організовану лінію оборони та 10 липня вступили до Житомира.
Бездумна розтрата значних сил у необґрунтованих контрударах призвела не тільки до провалу плану відсічі гітлерівцям біля кордону та поразки у прикордонній битві. Вона стала основною причиною поразки військ Південно-Західного та Південного фронтів на Правобережжі. Водночас унаслідок контрударів наступ Першої танкової групи був затриманий на тиждень, а плани німецького командування прорватися до Києва та оточити 6-у, 12-у та 26-у армії Південно-Західного фронту на Львівському виступі були зірвані.
За матеріалами (ВолиньPost)
Немає коментарів:
Дописати коментар