Скошені голодом:вивчаємо, пам'ятаємо

                                                       

"Дзвони пам'яті б'ють у скронях,

Їх відлуння летить у вись

33-й - страшний, голодний

У майбутнім не повторись!"

                                                     Тетяна Буряк

Проблема голодомору 1932-1933 років  живе в пам'яті українського народу і хвилює світ. Вона десятиліттями замовчувалася в СРСР. В Україні стало можливим говорити про голодомор після грудня 1987 року. 26 листопада 1998 року підписано Указ Президента України "Про встановлення Дня пам'яті жертв голодомору". У 2000 році цей день отримав назву День пам'яті жертв голодомору та політичних репресій і відзначається кожну четверту суботу листопада. 4 листопада 2005 року з метою забезпечення належного вшанування жертв та постраждалих від голодоморів, відновлення історичної справедливості, утвердження у суспільстві нетерпимості до будь-яких проявів насильства Президент України Віктор Ющенко затвердив Указ №1544 "Про вшанування жертв і постраждалих від голодоморів в Україні", в якому голодомори названі геноцидом українського народу.

  У сільській бібліотеці на споминок цієї трагедії  з учнями 8-9 класів було проведено відео-урок "Голодомор - велика трагедія українського народу". Учні ознайомилися з викладкою літератури "Скошені голодом: вивчаємо, пам'ятаємо". Хвилиною мовчання вшанували пам'ять жертв і постраждалих  та запалили свічку пам'яті.

Книжкові виставки. Їх призначення

Книжкова виставка – відкритий показ спеціально підібраних творів, які бібліотека рекомендує своїм читачам для огляду та ознайомлення, це реклама кращих книг бібліотеки.

 Книжкові виставки вперше з’явилися ще у середині ХІХ століття, тобто більш ніж 150 років тому. Перші виставки влаштовував відомий російський мистецтвознавець Володимир Васильович Стасов, який працював бібліотекарем у Публічній бібліотеці Петербург

Книжкові виставки необхідні в бібліотеці для того, щоб привернути увагу читачів до книг з тієї чи іншої теми чи до нової літератури. А коли читач звернув увагу на книгу, він обов’язково візьме її прочитати. А ще виставки значно прикрашають інтер’єр будь-якої бібліотеки.

        Завідувачкою бібліотеки села Лище  Ніною Самонюк було підготовлено та проведено  бібліотечний урок "Книжкові виставки. Їх призначення" для учнів 3 класу. На уроці діти дізналися: які є виставки, для чого вони потрібні у бібліотеці та колективно створили виставку-музей "Казка в гості завітала".

Ти у сузір'ї інших мов так неповторно - гордо сяєш

Нації вмирають не від інфаркту, спочатку в них відбирають мову.                        (ЛінаКостенко) 

 Нетлінним скарбом століть називають національну мову і літературу —  скарбом, що передається від покоління до покоління, із уст в уста, що об’єднує минуле і прийдешнє. Мова — живий організм, вона розвивається за своїми законами, а тому треба у чистоті берегти цей нетлінний скарб.

       9 листопада 1997 р. Указом Президента України Леоніда Кучми  встановлено свято - День української писемності та мови  в нашій країні. Воно спрямоване на підтримку рідної мови, привернення уваги світового українства до проблем української мови, її вивчення та розвитку, пропаганди і популяризації, та водночас демонстрацію її краси й багатства, літературної довершеності. Це свято гуртує всіх нас на шляху  відродження духовності, зміцнення державності, формування громадянського світогляду. Адже кожен народ відбувся лише тоді, коли усвідомив себе в рідному слові. 

        Відзначення 9 листопада Дня української писемності та мови не випадкове, адже цього дня православна церква вшановує пам’ять Преподобного Нестора-літописця (бл.1050–1114)—послідовника творців слов'янської писемності Кирила і Мефодія.

       У бібліотеці села Лище до Дня української писемності та мови створено книжкову виставку "...Ти у сузір'ї інших мов так неповторно - гордо сяєш".

Осінні канікули у бібліотеці

      Під час осінніх канікул лищенські учні не сумували. Сільська бібліотека підготувала для них цікавий відпочинок.   

  Діти колективно читали свої улюблені книги, які потім  із задоволенням обговорювали. Для учнів молодших класів були проведені  заняття-консультації «Основи комп’ютерної грамотності». Мультивізіон "З першого кадру..." викликав у дітей шквал емоцій, адже вони побачили, як твориться мультик. Не зважаючи на холодну дощову осінню погоду, канікули учні провели чудово: дізналися багато цікавого та корисного. 

 

30 вересня - Всеукраїнський день бібліотек!

Дорогі колеги, бібліотекарі!

Щиро вітаємо Вас з професійним святом - Всеукраїнським днем бібліотек!

Бажаємо вам творчого завзяття,  успіхів у щоденній копіткій, просвітницькій справі,

здоров'я, радості, щастя, сімейного затишку,

миру і добра!

Нехай ніколи Вас не покидає натхнення,

зростає читацький попит на книгу, інформацію,

нехай завжди бібліотека буде територією толерантності,

місцем для спілкування, "аптекою для душі"!

                                                                                     

Бібліотека - мій бальзам

                                 

                                             Пірнаю я у море книг,

І насолоду з цього маю,

Бібліотека - мій бальзам,

Який я розумом сприймаю.

Бібліотека - світ знання,

Тож люди йдуть щодня до неї.

В ній і почуття,

Поради є і є ідеї.

Абонемент, читальний зал –

Книжковий храм і центр культури.

Тут затамуєш навіть дух,

Якщо ти ніжної натури.

Цей дух незримо окриля,

Підносить нас до неба, А

як зануришся в книжки,

Нічого кращого й не треба.

                                                     

                                      Бібліотека - мій бальзам,

Життя своє їй присвятила.

Вона мені, як рідний дім,

Завжди жадана, люба, мила.

Бабин Яр - біль нашої пам`яті

Минає 75 років від однієї з трагічних сторінок історії України - масового вбивства євреїв 29 - 30 вересня 1941 року у Бабиному Яру в Києві.

 Бабин Яр — одне з найвідоміших пам'ятних місць, пов'язаних із людською трагедією. Тут, починаючи з 29 вересня 1941 р. і до жовтня 1943 р., гітлерівські окупаційні власті знищили понад 100 тис. осіб (за даними повідомлення Надзвичайної державної комісії по встановленню й розслідуванню злодіянь, скоєних німецько-фашистськими загарбниками).

  "Наказується всім жидам міста Києва і околиць зібратися в понеділок 29 вересня 1941 року до 8 год. ранку при вул. Мельника-Доктерівський (коло кладовищ). Всі повинні забрати з собою документи, гроші, білизну та інше...".

  Таке анонімне оголошення про переселення євреїв було розклеєно по місту напередодні — 28 вересня 1941 р....А завтра сталася трагедія.

  29 вересня 1991 року, через півстоліття, Центральне телебачення СРСР підтвердило, що в перші два дні у Бабиному яру загинуло 33 771 єврей.

  Необхідно підкреслити, що єврейська катастрофа була частиною загальної трагедії, яку пережив увесь народ України, що став жертвою нацистських душогубів. Але, якщо слов'ян, зокрема українців, убивали за політичними ознаками, то євреїв — лише за те, що вони євреї — в рамках гітлерівської доктрини «Війна за світове панування — це війна проти євреїв».
  Антиєврейські заходи вживалися фашистами негайно після захоплення того чи іншого населеного пункту: отруєння у газових камерах, спалення у крематоріях, голодомор, розстріл, катування, цькування собаками тощо.
 Масове знищення єврейського народу протягом 1933-1945 років отримало назву «голокост», і трагедія у Бабиному Яру — одна з його чорних сторінок.
 Пам'ять про неї увічнено архітектурними пам'ятниками, художніми та музикальними творами, кінострічками, а головне — пам'ять живе в наших серцях.
  З нагоди цієї трагічної дати Лищенська сільська бібліотека спільно з шкільною бібліотекою підготували та провели для учнів 11 класу історичну годину "Бабин Яр - біль нашої пам`яті".

Учасники заходу ознайомилися з матеріалами тематичної виставки "Місце злочину - Бабин Яр", переглянули слайд-презентацію "Трагедія Бабиного Яру", хвилиною мовчання вшанували пам`ять загиблих.

                                       

 

 Довідка: Під час німецької окупації Києва у 1941—1943 роках Бабин Яр став місцем масових розстрілів нацистами євреїв та циган, радянських військовополонених, в’язнів Сирецького концтабору, а також радянських підпільників, членів Організації українських націоналістів, душевнохворих, заручників, "саботажників", порушників комендантської години та інших.
Лише за два дні, 29 та 30 вересня 1941 року, зондеркоманда 4а айзнатцгрупи С під керівництвом штандартенфюрера СС Пауля Блобеля за участі 45-го і 303-го батальйонів німецької поліції розстріляли там майже 34 тисячі євреїв.
  Масові розстріли у Бабиному Яру та розташованому поруч із ним Сирецькому концтаборі проводилися аж до звільнення Києва від окупації. У 1941—1943 роках тут розстріляно 621 члена ОУН, серед них відому поетесу Олену Телігу.
  Усього протягом двох років у Бабиному Яру було розстріляно близько 100 тисяч осіб, дві третини з яких склали євреї. Перед відступом нацисти примусили в’язнів Сирецького табору викопувати та спалювати трупи.

Вічна пам`ять!

Щоб не стерла пам'ять забуття

Народ, який не пам’ятає своєї історії, приречений на забуття. Сторінки минувшини повинні стати  національним надбанням кожної людини, кожного громадянина великої України.

Одним із свят України є День партизанської слави, коли знову і знову ми звертаємося до героїчних подій Другої світової війни, згадуємо тих, хто боровся за мир і свободу, вшановуємо ветеранів антифашистського опору: колишніх підпільників і партизанів, захисників і визволителів рідної землі - усіх, кого ми з гордістю називаємо народними месниками.

З метою поглиблення знань про героїчне минуле нашого народу, усвідомлення величі подвигу у вирі Другої світової війни 22 вересня у Лищенській ЗОШ з учнями 9 класу було проведено патріотичний альманах "Щоб не стерла пам'ять забуття".

Вчитель історії Валентина Крикавська ознайомила учнів з історією партизанської боротьби на Волині. Учасники заходу зачитали спогади про історію села односельчанки Надії Тимофіївни Баранюк, а завідувачка сільської бібліотеки Ніна Самонюк ознайомила учнів з тематичною викладкою літератури "Пам'ять людська не забуде повік".